На південно-східній околиці Старих Бродів — в урочищі Заставки, на північно-східному схилі лівого берега річки Суховілки, під час археологічної розвідки краєзнавця І. Богдана, було виявлено багатошарове поселення та матеріали доби мезоліту, висоцької і вельбарської культур, а також давньоруської доби XII—XIII століть).
На північно-східній околиці Старих Бродів — в урочищі Горби, на південному схилі правого берега річки Суховілки, під час археологічної розвідки краєзнавця І. Богдана, було виявлено багатошарове поселення доби пізнього палеоліту, зокрема, знайдено численні скребки, різці, ножі та інші зразки крем’яних виробів. Беручи до уваги те, що на суміжних територіях були знайдені аналогічні артефакти, то можна припустити, що вони використовувалися як допоміжний інструмент при полюванні на північного оленя, збиральництві та рибальстві і датовані приблизно в межах 10000—7000 років до Різдва Христового. Також тут виявлено поселення висоцької та райковецької культур, Київської Русі (XII—XIII століть).
На східній околиці міста, північно-західніше від так званого «Київського мосту», на невеликому мисі серед заболоченої заплави Дітківецького потоку, під час археологічної розвідки В. Левуса на початку 1980-х років, було виявлено поселення висоцької культури та Київської Русі XII—XIII століть.
У східній частині міста — в урочищі Бугаї, серед заболоченої місцевості розвідкою краєзнавця Дмитра Чобота, були виявлені залишки давньоруського броду, що був завширшки 6 метрів та завдовжки близько 40 метрів, а також фрагменти керамічного посуду XII—XIII століть.
Під час археологічних досліджень у 2017 році в урочищі Заставки було виявлено поселення кам’яної доби, а також поховання Висоцької культури. Скоріш за все, поблизу було й поселення цієї культури, але його не було виявлено, найімовірніше, що його знищено навколишньою забудовою. Натомість, в урочищі За Коморою, поблизу залізничної колії, виявлено поселення висоцької культури. Розкопки в урочищі На Валах та знахідка срібного римського денарія Марка Аврелія (161—180 років) на присадибних ділянках поблизу північного міського оборонного валу XVII століття[10], свідчать про те, що вже тоді існували торговельні відносини (зв’язки) між місцевими племенами готів та Римською імперією. Тоді ж само в урочищі Горбки виявлено поселення черняхівської культури[13]. Численні знахідки поселень ранньослов’янських племен II—IV століть дають підставу твердити, що в клині між Заставками та золочівським та підкамінським шляхами існували давні поселення і саме з них починається історія давніх Бродів.
